Хроніки економік‪и‬ Українська правда

Хоча кожен український бізнес по-своєму унікальний, проте усіх їх об'єднує своєрідна “специфіка” роботи в Україні. І, на жаль, крім постійного ризику зазнати збитків від російських ракетних атак, мова йде ще й про особливості роботи податкових та правоохоронних органів.
У 2014 році в Україні було запроваджено посаду бізнес-омбудсмена. Це посадовець, який мав стати адвокатом бізнесу у його суперечках з державними органами. Саме цій особі може поскаржитися кожен підприємець, коли податкова безпідставно блокує його податкові накладні або ж правоохоронці використовують свої владні повноваження для вимагання хабарів.
У перші години після початку великої війни державні органи, зокрема податкова та правоохоронці, здавалося, припинили чинити незаконний тиск на бізнес. Тоді був ідеальний момент для того, щоб українські підприємці та держава уклали новий суспільний договір, побудований на взаємній повазі до закону та одне одного, каже бізнес-омбудсмен України Роман Ващук. Однак, на жаль, цього так і не сталося.
У цьому випуску подкасту “Хроніки економіки” ми запитали у пана Романа, на що найбільше скаржиться український бізнес, чому податківці готові виписати мільйонні штрафи навіть за технічну помилку у декларації та що потрібно зробити, аби покращити бізнес-клімат в Україні?
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, фонду “Повернись живим”, Фонду Сергія Притули, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Навесні 2024 року росіяни відновили свій енергетичний терор, знову намагаючись занурити Україну у темряву. На відміну від попередньої зими, цього разу основною ціллю терористичних ударів стала не розподільча мережа, а генеруючі потужності, зокрема теплоелектростанції.
Попри те, що теплова генерація займає не найбільшу частку в українській енергосистемі, вона відіграє дуже важливу маневруючу роль. Іншими словами, за допомогою роботи ТЕС покриваються піки споживання енергії зранку та ввечері.
Наразі окупанти знищили близько 80% потужностей компанії “ДТЕК” та усі 100% державного "Центренерго". Крім цього ударів зазнала одна з найпотужніших українських гідроелектростанцій - ДніпроГЕС.
Чи зможе вистояти енергетика і як замінити роботу ТЕС? Про це ми говорили з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком.
Детальніше про наслідки ударів росіян по українській енергетиці можете прочитати у статті на "Економічній правді" "Росія продовжує нищити українську енергетику. Що чекає на Україну без ТЕС?" https://www.epravda.com.ua/publications/2024/04/12/712324/.
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Охорона здоров'я традиційно є однією з найбільших статей видатків державного бюджету України. Попри це, українські лікарі отримують доволі низькі заробітні плати, а більшості пацієнтів державних лікарень доводиться доплачувати за "безкоштовну медицину" з власних кишень.
Таку систему Україну успадкувала від СРСР, проте з 2018 року активно намагається її виправити.
"Кінцева мета медичної реформи - зробити так, аби українці могли почуватися як люди із цивілізованого світу", - пояснює один із співавторів реформи, колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.
У цьому випуску подкасту ми запитали у Павла, на якому етапі перебуває медична реформа? Як охорону здоров'я фінансують в інших країнах і чому для отримання якісних медичних послуг Україні потрібна ефективна судова система?
Детальніше про "сірий" ринок медичних послуг читайте у публікації за цим посиланням: www.epravda.com.ua/publications/2024/04/3/711936/
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати на збір “Повернись живим”, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/

Закладених у бюджет на 2024 рік коштів для ведення бойових дій виявилося недостатньо. За словами співрозмовників Економічної правди у парламенті та уряді, додаткова потреба Сил Оборони у коштах наразі становить 400-500 мільярдів гривень. 
Ситуацію ускладнює й те, що Україні заборонено використовувати на військові цілі гроші, які нам надають міжнародні партнери. Тож закривати потреби Оборони державі доведеться виключно за рахунок внутрішнього ресурсу.
Наразі найбільш вірогідним сценарієм того, як уряд буде виходити з бюджетної кризи, є підвищення податків. Проте чи може це принести додаткові доходи? І де державі брати пів трильйона гривень на війну? Про це ми говорили з керівницею Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Юлією Маркуц.
Детальніше про потреби бюджету та шляхи її покриття читайте у публікації.
Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 
Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Чи намагалися ви коли-небудь проїхати у центр Києва з околиць, не помітивши жодної зовнішньої реклами онлайн-казино чи інших гральних компаній? Здається, що сьогодні це неможливо, адже гральний бізнес, який держава легалізувала лише декілька років тому, зумів буквально захопити рекламний ринок. І часто така реклама є незаконною.
Протягом останніх кількох років в Україні прогриміло декілька гучних скандалів, пов'язаних з гральними компаніями. Чого лише вартує організація масштабної схеми з ухилення від оподаткування, у яку залучили декілька українських банків та навіть мережі роздрібної торгівлі чи фітнес-центри.
Викриття таких схем дало свої плоди: минулого року обсяги податкових надходжень від грального сектору перевалили за 10 мільярдів гривень. Проте чи можна вже говорити, що на цьому “дикому заході” нарешті запанував порядок?
Тонкощі роботи грального бізнесу в Україні ми обговорили з Юрієм Гайдаєм, старшим економістом Центру економічної стратегії та запрошеним експертом ТСК Верховної Ради, яка займалася розслідуванням ухилення від сплати податків гральним бізнесом. 
Крім цього, Юрій – ведучий подкасту “Що з економікою?”, який ми також радимо вам слухати та підписуватися.
Детальніше про те, чи законною є реклама грального бізнесу на вулицях ваших міст, читайте у публікації за цим посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2024/03/25/711472/ 
Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 
Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

На третій рік великої війни в Україні досі продовжує працювати бізнес з російськими власниками. Найбільш кричущий випадок – оператор мобільного зв'язку “Київстар”, який також має частку у сервісі Helsi. Однак, крім цього, росіянам в Україні досі належать кар'єри, паперові комбінати чи заводи з виробництва чайної продукції.
Часто громадяни з країни-агресора приховують свій бізнес, фіктивно перереєстровуючи його на громадян західних країн або на публічні компанії, акціонерами яких є навіть інвестори зі США. У такому разі конфіскація активів стає заручником політичних процесів та переговорів.
Хоча за останні півтора року держава зробила прогрес в арештах та конфіскації активів російських олігархів, однак цей шлях ще далекий до свого логічного завершення. 
Які найбільші перешкоди стоять на шляху конфіскації активів у російських власників? Про це ми поговорили з аналітиком проєкту Trap Aggressor Романом Стеблівським.
Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 
Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/